Strict Standards: Non-static method JSite::getMenu() should not be called statically, assuming $this from incompatible context in /home/tosha771/public_html/templates/tk_woodwork/warp/systems/joomla/layouts/com_content/article/default.php on line 13

Strict Standards: Non-static method JApplication::getMenu() should not be called statically, assuming $this from incompatible context in /home/tosha771/public_html/includes/application.php on line 536


pict0001

Жіночий одяг. Північна Київщина (нині Бородянський, північ Києво-Свитош міського, Поліський p-ни Київської обл.).
Друга пол. XIX ст.
Женская одежда. Северная Киевщина (ныне Бородянский, север Киево-Святошинского, Полесский р-ны Киевской обл.).
Вторая пол. XIX в.
Woman’s costume. Northern Kiev Region (now Borodyanka, north Kiev, Poliskc dists., Kiev Reg.). Latter half of the 19th c.

ПЕРШИЙ КОМПЛЕКС: полотняна сорочка, орнаментована тканим узором; ткана сму­гами вовняна спідниця — літник; вовняна запаска — попередниця; довга біла свита з ва­ляного сукна; вовняний плетений пояс; лляна хустка, прикрашена тканим орнаментом; прикраси — коралове намисто та плетена з бісеру лучка, сережки; плетене з кори ли­пи взуття — личаки.

ДРУГИЙ КОМПЛЕКС: полотняна сорочка, оздоблена тканим та вишитим орнамен­том; літник; полотняний фартух, прикрашений вишивкою та мереживом ручної роботи; коротка свита — куцина з валяного білого сукна; тканий вовняний пояс; дві хустки — біла полотняна, заткана орнаментом, та кольорова вибійчана; прикраси — коралове і смаль­тове намисто, хрестик; чоботи.

Усі компоненти• комплексів виготовлені з матеріалів домашнього виробництва.

Комплекс традиційного вбрання Північної Київщини тривалий час зберігав архаїчні риси. Це простежувалося в домашньому виробництві матеріалів, у різних видах одягу, в його крої та оздобленні. Переважав у костюмі білий колір, який доповнювався червоним і в незначній кількості синім у вишивці сорочок та хусток, а також поліхромними смугами на червоному тлі спідниць-літників.

Своєрідним був декор костюма даного району. Ткацький орнамент, а також вишивка занизуванням, якими прикрашали сорочки, фартухи-запаски, хустки, намітки, зберегли дуже давні геометричні мотиви. Найбільш розповсюдженим серед них був «ромб з гач­ками». Залежно від місця розташування він означав землю, родючість або жінку. Лока­льною ознакою декору було оздоблення сорочок (пазушки) широкою смугою орнамен­ту і двома вузькими — погрудками. Колорит орнаменту—монохромний. Червоний колір у поєднанні з білим тлом лляного або конопляного полотна — одна з найдавніших слов'янських традицій.

Архаїчністю відзначався і локальний тип поясного зшитого одягу — СПІДНИЦЯ-ЛІТНИК. Тканина для літника (частіше у вертикальні кольорові смуги) залеж­но від сезону ткалася з лляного або вовняного прядива. Спереду літник мав квадратну вставку — приточку з іншої за якістю та малюнком тканини, що свідчить про генетичний зв'язок цього компонента вбрання з розпашним, незшитим поясним одягом.

Верхній одяг — ДОВГА СВИТА І КУЦИНА — зберіг давній прямоспинний крій, роз­ширений донизу двома клинами, вставленими у бокові шви. Виложистий комір, своєрідне художнє опорядження підкреслювали локальні особливості комплексу.

Самобутнім та архаїчним був спосіб пов'язування двох хусток, одна з яких проходила під підборіддям, а також наявність плетеної з бісеру прикраси — лучки. Такий елемент костюма, як чоботи, для даного району — свідчення заможності селянської родини.