Strict Standards: Non-static method JSite::getMenu() should not be called statically, assuming $this from incompatible context in /home/tosha771/public_html/templates/tk_woodwork/warp/systems/joomla/layouts/com_content/article/default.php on line 13

Strict Standards: Non-static method JApplication::getMenu() should not be called statically, assuming $this from incompatible context in /home/tosha771/public_html/includes/application.php on line 536


pict0002

Дівочий та парубоцький одяг. Північна Київщина (нині Чорнобильський, Поліський, І банківський р-нн Київської обл.).
Друга пол. XIX ст.
Одежда девушки и парня. Северная Киевщина (ныне Черно­быльский, Полесский, Иванковский р-ны Киевской обл.). Вто­рая пол. XIX в.
Girl’s and boy’s costumes. Northern Kiev Region (now Chorno- byl, Poliske, Ivankiv dists., Kiev Reg.). Latter hall oft he 19th c.

КОМПЛЕКС ДІВОЧОГО ОДЯГУ: сорочка з грубого невідбіленого лляного або ко­нопляного полотна, оздоблена тканим орнаментом та вишивкою; спідниия-літник з во­вняної смугастої тканини; запаска з тканим орнаментом, виконаним килимовою тех­нікою; плетений вовняний пояс; прикраси — коралове намисто, стрічка; личаки.

КОМПЛЕКС ПАРУБОЦЬКОГО ОДЯГУ: тунікоподібна сорочка, орнаментована тканим малюнком та вишивкою; полотняні штани; довга свита з сірого валяного сукна; лляний плетений нефарбований пояс; невисока хутряна шапка з овчини; личаки.

Усі компоненти комплексів виготовлені з матеріалів домашнього виробництва.

На Київському Поліссі побутувала ЖІНОЧА СОРОЧКА з вузькою плечовою устав­кою («поликом», «плічком») або з суцільнокроеним рукавом, що пришивалися по піткан­ню стану сорочки, з високим стоячим або виложистим коміром і широкими манжетами. Майже до початку XX ст. ці сорочки прикрашалися тканим орнаментом або вишивалися технікою занизування, що нагадувала тканий малюнок. Орнамент заповнював плечову уставку, весь рукав, комір, манжети, пазушку, поділ. Малюнок орнаменту був виключно геометричний, колорит монохромний — червоний з незначним вкрапленням синього.

Чоловічий осінньо-весняний одяг — СВИТА виготовлялася із сірого або білого валяно­го сукна. Для неї характерний старовинний крій зі вшитими по боках великими трикутни­ми клинами — «вусами» або ж із підрізними бочками та вшитими пілками («з прохід­кою»). Свита мала виложистий комір, прикрашалася нашивками з плису та сплетеними з вовни чорними шнурами. Вона запахувалася і підперізувалася тканим або плетеним поясом.

Чоловіки на півночі Київщини коротко підстригали волосся, відпускали вуса. На го­лові носили повстяні шапки — шоломи, магерки, на зміну яким у XIX ст. прийшли неви­сокі шапки з овечого хутра. Дівчата заплітали косу, іноді підстригали волосся на чолі та скронях. Вінків із квітів тут не носили, голову дівчата обв'язували стрічкою або вузькою вовняною тасьмою червоного кольору.

І жінки, і чоловіки обмотували ноги м'якою травою — тирсою, зверху обкручували по­лотняними онучами, а потім взували личаки, які кріпилися на ногах конопляними шнура­ми або ремінцями. Тирсу збирали в лісах і робили запаси на зиму. Таке взуття було зруч­ним і легким у суху та теплу погоду, а в сиру й холодну ноги промокали. Чоботи мали тільки заможніші селяни.