pict0007

Жіночий та дівочий одяг. Центральна Київщина (нині Фас­тівський, Обухівський, Васильківський p-ни Київської обл.). Середина XIX ст.
Женская и девичья одежда. Центральная Киевщина (ныне Фастовский, Обуховский, Васильковский р-ны Киевской обл.). Середина XIX в.
Woman’s and girl’s costumes. Central Kiev Region (now Fa- stiv, Obukhiv, Vasylkiv dists., Kiev Reg.). Mid-19th c.

КОМПЛЕКС ЖІНОЧОГО ОДЯГУ: полотняна вишита сорочка; саморобна вовняна плахта (станок) — червонятка; килимова запаска; тканий різнокольоровий смугастий по­яс із тороками й китицями; керсетка, оздоблена аплікацією, вишивкою, плисовими нашив­ками; очіпок і пов'язка.

КОМПЛЕКС ДІВОЧОГО ОДЯГУ: вишита сорочка з домотканого полотна; спідниця, запаска і юпка з тканин місцевого мануфактурного виробництва; вінок із живих квітів і стрічок; прикраси — коралове, камінне та перламутрове намиста,, жовті сап'янові чоботи.

Жіноча СОРОЧКА Центральної Київщини шилася з плечовими уставками та зібрани­ми біля них рукавами або з суцільними рукавами, пришитими по пітканню. Вона мала ши­рокі манжети і стоячий комір, що зав'язувався червоною стьожкою. Орнаментом оздоблю­валися плечові уставки, припліччя, пазушка, комір, манжети, поділ. Вишивку виконували червоною або синьою (пізніше чорною) ниткою з невеликою кількістю білої.

З поясного одягу молоді жінки й дівчата носили плахту, прикрашену старовинним клітчастим малюнком, багату вишукану запаску, спідницю з вовняної тканини яскравих кольорів. Добірна ЗАПАСКА мала вигляд прямокутного шматка вовняної тканини, пере­важно червоного (іноді синього, зеленого або чорного) кольору, і була оздоблена в нижній частині широкою горизонтальною смугою тканого геометричного орнаменту, який поступово розріджувався догори і переходив у основне тло тканини. Франтівська СПІДНИЦЯ шилася з тонкої саморобної або купованої вовняної тканини і прикрашала­ся контрастними по кольору нашивками зі стрічок та плису. Улюбленими були нашивки у формі зубців, ними опоряджувалися й керсетки, і верхній одяг.

КЕРСЕТКИ увійшли до комплексу жіночого одягу Середнього Подніпров'я (крім північних районів) та Лівобережної України в середині XIX ст. Шилися вони, залежно від місцевості та призначення, з різних за якістю і кольором тканин (ситцю, сатину, шов­ку, плису, парчі тощо) і мали підкладку, що гармонувала з верхньою тканиною. Іноді ро­билася ватяна прокладка, при цьому вся керсетка простьобувалася ручним або машинним швом.

Центральнокиївські керсетки однотонні (часом із блискучого шовкового атласу), за­лежно від віку жінки, яскравих (червоного, зеленого, синього) або темних кольорів, при­крашені аплікацією, вишивкою, плисовими нашивками. Вони щільно затягувалися по лінії грудей і розширювалися донизу клинами-«вусами» або байтовими складками, вставлени­ми по спинці. Довжина сягала середини стегна. Прикрашалися керсетки по горловині, проймах, полах, подолу. Виразно оздоблювалася кишеня на правій полі і лінія по спинці. Композиційним центром орнаменту був нижній кут правої поли — «наріжник». Співвідно­шення маленької верхньої частини керсетки і великої нижньої, розширеної донизу, особ­ливості колориту та художнього опорядження надавали локальної своєрідності комплексу Центральної Київщини.